Правильно наголошуй!
áвгіїв	впóперек	єрети́к	кýхарство	осокá	стремéно
акáфіст	всерéдину	жалюзí	лапки́	пальтечкó	сум’яття́
акрóполь	гарсóн	життє́пис	лепехá	перéпис	сýсло
алкогóль	гвинтови́й	жолóбчáстий	листопáд	перéріз	таврó
анáпест	гільцé	жóрно	літóпис	пи́санковий	тáнець
aнáтóм	голíруч	жорнови́й	логопéдія	піалá	терези́
афíнянин	гомíлкóвий	зáбавка	лóкшина	плисти́	тятивá
баби́ще	гори́цвіт	завдáння	лускá	пли́тчастий	уперéкидь
бавóвняний	граблí	зáгадка	мáрмур	податкóвий	ýрвище
бáнтина	грéйпфрýт	заняття́	мигдалéвий	подзвони́ти	фартýх
бaсóвий	громадя́нин	зáпічок	митáрство	пóдружка	фарфóр
бáтьківський	гурткови́й	зáсипка	морквяни́к	позáочі	фахови́й
бéсíдниця	гуртóжиток	зáчи́н	мотузки́	позачасóвий	фенóмен
біржови́й	гýсячий	зáчіпка	м’якýш	попíдруки	фóльга
бляшáний	ґáблі	зéрня́	навзáєм	пóрожньо	хорти́ця
борщéвий	ґýдзиковий	зерó	нáвіска	порядкóвий	Хóртиця
борщови́й	ґраткóвий	зимівни́к	назáхват	послáння	хоругвá
буси́на	ґуля́стий	іври́т	нáклéйка	пóслуга	хýтро
буханéць	дéнцé	íкло	нáколка	пóсміх	цáрина
вáхтéр	джýра	íрис (квітка)	напéрсткóвий	правопи́сний	цемéнт
ведмеди́ця	дíвчи́на	іри́с (цукерка)	настóянка	при́ятель	ци́ган
верстови́й	добри́вечір	їдлó	нáцінка	пулóвер	чадни́й
вимóга	дóговíр	кáмбала	недóлюд	рáтáй	чéрствíти
ви́падок	договíрний	каталóг	ненáвисть	рéкрут	чорнóзем
вирáзний	донéсхочу	катóлик	номерни́й	рукóпис	чорнóслив
виши́ваний	дóнька	квартáл	обрáння	рукопи́сний	шавлíя
виши́ванка	допíзна	кéта	обрýч	сакви́	щабéль
вíльха	допоміжни́й	кóлéдж	обýх	семестрóвий	щи́пці
вітчи́м	доя́р	кóсий	óбшир	симетрíя	ю́хтá
вíрші	дýблений	кропивá	однáковий	сóлений	юхтóвий
волóх	ешелонóваний	кулінáрія	ознáка	сóлодощі	я́лoвичина
впíзнаний	Євáнгeліє	кýпіль	óлень	спи́на	я́мкови́й

Вербна неділя – свято, яке цього року припадає на 9 квітня. Тиждень до Великодня, що називають Страсним, розпочинається саме цим святковим днем. У Вербну неділю існують свої цікаві звичаї та обряди, які походять із давнини.

У багатьох країнах світу Вербну неділю називають Пальмовою. Гілками цієї рослини встеляли дорогу та вітали Ісуса Христа під час в’їзду в Єрусалим. Пальма є символом чистоти і непогрішності. Проте на слов’янських територіях пальми не ростуть, а весна настає з цвітіння верб. Тому й пальмові гілки люди замінили вербовими.

Колись, віряни обов’язково рано-вранці йшли до церкви, щоб посвятити вербу. Від малого до великого, всі тягнули догори руки з вербами, коли священик кропив їх свяченою водою.

“Не я б’ю, верба б’є, від нині за тиждень – Великдень!” – саме такі слова лунають в цей день звідусіль. Галузками верби люди легко б’ють одне одного і бажають бути такими ж здоровими, як і те дерево, що першим розцвітає бруньками.

Вже прийнято, що перед вербною неділею, без обговорень, прибирають домівку. Це не просто прибирання перед святами, але й давній звичай. Вважалося, що освячену вербу можна приносити тільки в чистий будинок. Така повага до верби у наших предків походить ще з далеких дохристиянських часів, коли з першими «котиками», що розпустилися, слов’яни зустрічали прихід весни.

Згідно з віруваннями, свячену вербу ні в якому разі не можна викидати чи топтати ногами. Це вважають великим гріхом. Вербові галузки зберігають цілий рік, до наступного свята. Навіть якщо верба осипається, її варто зібрати та відкласти до наступної весни. Торішню вербу треба принести до церкви у Великий четвер, бо того дня спалюють усі важливі церковні речі, зокрема старі ікони. Попіл висипають у тому місці, де ніхто не ходить.

Існує багато повір’їв, які пов’язані з Вербною неділею. Вважають, що освячена верба охороняє житло від злих духів, береже добробут. Весною за допомогою верби виганяли корову на пасовище, зупиняли сильний град, викидаючи на вулицю кілька гілок. Якщо прутики пускали коріння, їх висаджували біля криниці, щоб верба очищала воду.

Використовували вербові “котики” і для лікування багатьох хвороб. Немовлят купали у відварі з верби, щоб вони росли здоровими. А дорослі, наприклад, з’їдали вербові бруньки, щоб не боліло горло. Більше того, бруньки цього дерева допомагали вирішити проблеми з безсонням, важливі справи та навіть любовні проблеми. Звичайно, більшість цих звичаїв залишились в минулому, проте є й такі, що популярні серед народу сьогодні.

Як і в будь-які святкові дні, у Вербну неділю не можна працювати. Тому, варто заздалегідь прибрати домівку та приготувати їжу, яка, між іншим, має бути пісною. Цікаво, що існувало повір’я, що у цей день навіть не можна розчісувати волосся.

Сьогодні  для більшості українців  верба є символом життя, наближення одного з найбільших християнських свят – Великодня.

7 квітня – Благовіщення

Свято Благовіщення -  одне із найбільших весняних свят. Слово "Благовіщення" означає добру, радісну звістку про те, що почалось звільнення роду людського від гріха і вічної смерті. В церкві в цей день святять проскури, а господарі в Україні випускають із хлівів тварин, щоб чули  весну.

На Благовіщення дівчата біля  церкви танцюють  перший весняний хоровід - "кривий танець". Якщо на Благовіщення дівчина, йдучи по воду, знайде квітучий первоцвіт — цього ж року вийде заміж. А та, яка хоче стати гарнішою, має налити в миску холодної води, пустити плавати первоцвіт (пролісок) і вмитися цією водою.

Кажуть, що на Благовіщення птахи гнізда не в’ють і не несуться.  «Благовіщенське яйце під курку не кладуть. У це свято особливо грішно працювати на землі. На Благовіщення Господь «благословить усяке дихання», і після цього дня можна розпочинати роботи в полі, все буде добре рости, квітнути й колоситися.

Народні прикмети:

Яка погода на Благовіщення, така і на Великдень.

Якщо 7 квітня ще лежить на дахах сніг, то і на 1, і на 6 травня він у полі буде.

Який цей день - такий і кінець місяця.

Якщо на Благовіщення сонце сходить на чистім небі, то весна рання, якщо в полудень - середня, якщо ясно ввечері - пізня.

Якщо 7 квітня сонце світить до обіду, а потім ховається за хмари, кукурудза буде рання, коли ж навпаки: визирає з-за хмар тільки після обіду, то кукурудза буде пізня. Якщо ж того дня взагалі буде хмарно, негода, то кукурудза не вродить.

Якщо на Благовіщення дуже тепло, то на Великдень буде холодно.

Благовіщення без ластівок - холодна весна.

Якщо з'являться жаби і зникнуть, то стільки ще буде холодно.

На Благовіщення гарна погода - гарний врожай.

Якщо на Благовіщення летить сніг - літо неврожайне.

У СВІТІ ЦІКАВОГО ПРО КНИГУ ТА ЧИТАННЯ

              Умільці багатьох країн створили цілу низку мініатюрних книжок, але мікромініатюрна книжка "Кобзар", створена українським майстром М.Сядристим, — найменша у світі: її площа — 0,6 кв. мм. Це майже у 19 разів менше від найменшої японської книги. Сторінки настільки тонкі, що перегортати їх можна лише кінчиком загостреного волоска. Зшито книгу павутинкою, а обкладинка зроблена з пелюстки безсмертника.

        Читання – пожива для розуму і душі. Але виявляється, це ще й свого роду ліки. Британські нейрофізіологи з університету Сассекса дійшли висновку, що жодне заняття не розслабляє людину так, як читання книг. Душевний стан учасників експерименту за 6 хв. прослуховування музики покращився на 61%, після чашечки кави – на 54%, прогулянка на природі допомогла на 42%, а відеогра чи фільм – всього на 21%. Найкращий результат показало читання – за ті ж 6 хвилин душевний тонус   експериментальної групи зріс на 68%. Учений Девід Льюіс відзначив: «Головне, що захопившись змістом книги, людина розслабляється і забуває про всі неприємні думки». Тож читаймо!

ВИСЛОВИ,  АФОРІЗМИ ПРО КНИГИ ТА ЧИТАННЯ

«Читання гарних книг відкриває нам приховані в нашій власній душі думки»

                                                                                                   Ш. П'єрмон

«Читаючи вперше гарну книгу, ми переживаємо те ж почуття, як при появі нового друга. Знову прочитати вже читану книгу — значить знову побачити старого друга»

                                                                                                   Вольтер

«Книги — кораблі думки, що мандрують по хвилях часу і бережливо несуть свій дорогоцінний вантаж від покоління до покоління»

                                                                                                    Ф. Бекон

«Шукайте людей, розмова з якими варта була б гарної книги; і книжок, читання яких варте було б розмови з філософами»

                                                                                                    П. Буаст

«Люди перестають мислити, коли перестають читати»

                                                                                                    Д. Дідро

«Любити читання — це обмінювати години нудьги, неминучі в житті, на години великої насолоди»

                                                                                                   Ш. Монтеск'є

 «Книги – це ріки, що напоюють моря»

                                                                                                    Ярослав Мудрий

«Книги мають особливу чарівність; вони дають нам насолоду: вони розмовляють із нами, дають нам добрі поради, вони стають живими друзями для нас»                                                                                                  

                                                                                                     Ф. Петрарка

«Читання книги – це ніби розмова з найкращими людьми минулих віків» 

                                                                                                     Декарт

«Вчасно прочитана книга – це велике щастя. Вона здатна змінити життя так, як не змінить його найкращий друг чи наставник»

                                                                                                      П. Павленко

«Книга є альфа і омега усякого знання, початок початків кожної науки»           

                                                                                                      С. Цвейг

«Хороша книга — це дарунок, заповіданий автором людському роду»

                                                                                                      Д. Аддісон

«Дім, в якому немає книги, – неначе тіло без душі»

                                                                                                     Цицерон

Знайдіть прислів'я

КАЛЕНДАР ЗНАМЕННИХ І ПАМ’ЯТНИХ ДАТ НА КВІТЕНЬ 2017 РОКУ

1 квітня 2017
День гумору
Міжнародний день птахів. Відзначається щорічно з 1906 р. від дня підписання Міжнародної конвенції про охорону птахів

• 285 років від дня народження Франца Йозефа Гайдна (1732—1809), австрійського композитора

2 квітня 2017
Міжнародний день дитячої книги. Встановлено з ініціативи та за ухвалою Міжнародної ради дитячої книги. Відзначається щороку (починаючи з 1967) 2 квітня — в день народження великого казкаря Ганса Крістіана Андерсена.

• 95 років від дня народження Сергія Тадейовича Адамовича (1922—1998), українського графіка і живописця

3 квітня 2017
• 110 років від дня народження Дмитра Миколайовича Шавикіна (1902— 1965), українського живописця і графіка
• 110 років від дня народження Володимира Павловича Бєляєва (1907—1990), українського письменника, публіциста, кінодраматурга
• 95 років від дня народження Ганни Львівни Файнерман (1922—1991), українського живописця

4 квітня 2017
• 105 років від дня народження Леоніда Семеновича Серпіліна (1912—1973), українського письменника
• 85 років від дня народження Андрія Арсентійовича Тарковського (1932— 1986), російського режисера кіно і театру

7 квітня 2017
Благовіщення Пресвятої Богородиці Всесвітній день здоров’я

• 170 років від дня народження Йенса-Петерсена Якобсена (1847—1885), датського письменника

9 квітня 2017
Вербна неділя

• 135 років від дня народження Вадима Львовича Модзалевського (1882— 1920), українського історика, етнографа

11 квітня 2017
Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів. Відзначається щорічно за ініціативою ООН у день, коли в’язні концтабору Бухенвальд почали інтернаціональне повстання проти гітлерівців

• 130 років від дня народження Георгія Васильовича Курнікова (1887—1977), українського живописця
• 120 років від дня народження Феодосія Прохоровича Тарана (1897—1937), українського публіциста

12 квітня 2017
Всесвітній день авіації і космонавтики. Відзначається щорічно за рішенням Міжнародної авіаційної федерації (ФАІ)
Міжнародний день польоту людини в космос. Відзначається щорічно відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES/65/271 (пр. рез. A/65/L.67) від 07.04.2011 р.
День працівників ракетно-космічної галузі України. Відзначається щорічно відповідно до Указу Президента України № 230/97 від 13.03.1997 р.

13 квітня 2017
• 130 років від дня народження Івана Петровича Кавалерідзе (1887—1978), українського скульптора, кінорежисера і драматурга
• 65 років від дня народження Олеся Волі (Олександра Володимировича Міщенка) (1952), українського письменника, журналіста, мислителя, дослідника

15 квітня 2017
• 565 років від дня народження Леонардо да Вінчі (1452—1519), італійського живописця, скульптора, архітектора, вченого, інженера

16 квітня 2017
Світле Христове Воскресіння — Пасха — Великдень

17 квітня 2017
• 205 років від дня народження Вахтанга Вахтанговича Орбеліані (1812— 1890), грузинського поета-романтика
• 120 років від дня народження Торнтона Уайлдера (1897—1975), американського письменника

18 квітня 2017
Міжнародний день пам’ятників та історичних місць. Відзначається щорічно з 1984 р., заснований Асамблеєю Міжнародної ради з питань охорони пам’яток і визначних місць (ІКОМОС) при ЮНЕСКО
День пам’яток історії та культури. Відзначається щорічно відповідно до Указу Президента України № 1062/99 від 23.08.1999 р.

• 120 років від дня народження Мар’яна Михайловича Крушельницького (1897—1963), українського актора, режисера, педагога
• 80 років від дня народження Володимира Григоровича Рутківського (1937), українського поета, прозаїка, дитячого письменника, журналіста
• 60 років від дня народження Тетяни Василівни Майданович (1957), української поетеси, прозаїка, літературознавця, мовознавця, богослова, редактора-видавця

20 квітня 2017
День довкілля. Відзначається відповідно до Указу Президента України № 855/98 від 06.08.1998 р. щорічно у третю суботу

• 75 років від дня народження Арто Паасилінні (1942), сучасного фінського письменника

22 квітня 2017
Міжнародний день Матері-Землі. Відзначається щорічно відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES/63/278 від 22.04.2009 р.

• 310 років від дня народження Генрі Філдінга (1707—1754), англійського романіста, драматурга, публіциста
• 110 років від дня народження Євгена Теодоровича Козака (1907—1988), українського композитора

23 квітня 2017
Всесвітній день книги і авторського права. Відзначається щорічно відповідно до рішення 28-ї сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО від 15.11.1995 р.

• 95 років від дня народження Василя Григоровича Большака (1922—1988) українського письменника

24 квітня 2017
• 145 років від дня народження Юрія Кміта (1872—1946), українського письменника, літературознавця, етнографа

25 квітня 2017
• 110 років від дня народження Миколи Петровича Трублаїні (Трублаєвського) (1907—1941), українського письменника

26 квітня 2017
День Чорнобильської трагедії

• 230 років від дня народження Людвіга Уланда (1787—1862), німецького поета-романіста, драматурга
• 130 років від дня народження Йона Васильовича Шевченка (1887—1940), українського актора, театрознавця
• 70 років від дня народження Анатолія Миколайовича Скрипника (1947— 2008), українського письменника, літературного критика, журналіста

27 квітня 2017
• 50 років від дня народження Олександра Вікторовича Чекмишева (1967), українського поета, медіаексперта, журналіста

30 квітня 2017
Міжнародний день джазу. Відзначається щорічно відповідно до ініціативи ЮНЕСКО з листопада 2011 р.

• 70 років від дня народження Жауме Кабре (1947), іспанського (каталонського) письменника, сценариста, історика літератури